Загальна характеристика Стратегії кібербезпеки України.

Черговим етапом в процесі розвитку інформаційного суспільства в Україні можна визнати затвердження 15 березня 2016 року Президентом України Стратегії кібербезпеки України (далі - Стратегія).
В сучасних умовах прийняття цього документу є, безумовно, необхідним таким, що відповідає національним інтересам України.
Варто зазначити, що головною метою цього документу визначено

створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.
Виконання мети цієї Стратегії пов'язано з застосуванням сукупності правових, організаційних, інформаційних заходів.
Основу побудови системи захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі, становлять такі принципи:

• верховенства права і поваги до прав та свобод людини і громадянина; 
• забезпечення національних інтересів України; 
• відкритості, доступності, стабільності та захищеності кіберпростору; 
• державно-приватного партнерства, широкої співпраці з громадянським суспільством у сфері забезпечення кібербезпеки та кріозахисту; 
• пропорційності та адекватності заходів кріозахисту реальним та потенційним ризикам; 
• пріоритетності запобіжних заходів; 
• невідворотності покарання за вчинення кіберзлочинів; 
• пріоритетного розвитку та підтримки вітчизняного наукового, науково-технічного та виробничого потенціалу; 
• міжнародного співробітництва з метою зміцнення взаємної довіри у сфері кібербезпеки та вироблення спільних підходів у протидії кіберзагрозам, консолідації зусиль у розслідуванні та запобіганні кіберзлочинам, недопущення використання кіберпростору в протиправних та воєнних цілях; 
• забезпечення демократичного цивільного контролю над утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами держави, що діють у сфері кібербезпеки. 

Крім загальних аспектів кібребезпеки, Стратегія визначає основні загрози. Серед яких:

• невідповідність інфраструктури електронних комунікацій держави, рівня її розвитку та захищеності сучасним вимогам; 
• недостатній рівень захищеності критичної інформаційної інфраструктури, державних електронних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, від кібербезпека; 
• безсистемність заходів кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури; 
• недостатній розвиток організаційно-технічної інфраструктури забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури та державних електронних інформаційних ресурсів; 
• недостатня ефективність суб'єктів сектору безпеки і оборони України у протидії кіберзагрозам воєнного, кримінального, терористичного та іншого характеру; 
• недостатній рівень координації, взаємодії та інформаційного обміну між суб'єктами забезпечення кібербезпеки. 

В пункті 3 Стратегії було закріплено перелік суб'єктів забезпечення кібербезпеки та окремі їх повноваження. Зокрема до них відносяться: Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служба безпеки України, Національна поліція України, Національний банк України тощо.

Останньою, важливою, складовою Стратегії стали пріоритети та напрями забезпечення кібербезпеки України. 

Загальний їх перелік має наступний вигляд: 

• розвиток безпечного, стабільного і надійного кіберпростору; 
• кіберзахист державних електронних інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури, призначеної для обробки інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом; 
• кіберзахист критичної інфраструктури; 
• розвиток потенціалу сектору безпеки і оборони у сфері забезпечення кібербезпеки передбачатиме здійснення в установленому порядку; 
• боротьба з кіберзлочинністю. 

По суті, Стратегія стала "фундаментом" удосконалення існуючих елементів національної безпеки України та підставою для формування її підвиду - кібербезпека. Положення цього документу повинні враховуватися при розробці інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері інформаційної безпеки в цілому.